угорський прикордонник
у дивній трикутній шапці
кольору стиглої вишні
кольору венозної крові
зверхньо питає
ну що ти маріє?
ніби не знає
звідки та (вні)куди ми всі їдемо

угорський прикордонник
уважно розглядає
печатки проставлені
говорить щось до своїх друзів
сміється
вигукує барселона
так-так барселона
ніби це щось чого б не мало бути
в моєму паспорті
ставить штамп
про в‘їзд до території євросоюзу
велкам ту хангарі
каже мені угорський прикордонник
і виходить з вагона

волонтерка простягає апельсиновий сік
та шоколадні вафлі
руки у неї теплі
ніби серпневі яблука