Хелоууу🎄
Я випала😅, перший робочий тиждень був дуже насичений і на жаль, часу на дописи не вистачало)
Але готова з Вами обговорити одну тему: «Зміна роботи»👩💻
Багато хто мене запитував «Як наважитись на зміну роботи?».
Відповідь на це запитання ніби то проста: «Просто взяти і змінити».
Але ж не все так просто, чи не так?
У більшості людей є страх зміни роботи, але чому ж він виникає?
Більшість людей, які кілька років перебувають на одному робочому місці, вже вивчили напам'ять всі свої обов'язки і довели дії до автоматизму.
Після цього вони панічно бояться змінити роботу - навіть якщо там умови кращі і заробіток вищий.
Чому так відбувається?
Ось основні причини:
•Слабка комунікабельність
Часто люди бояться змінити роботу через зміну колективу, з думкою «тут я всіх знаю, а там треба зі всіма знайомитись», «а якщо я їм не сподобаюсь», «а якщо там колектив гірший, ніж тут», «а якщо мене не приймуть»?
Це все проблеми слабкої комунікації, адже якщо людина не вміє комунікувати і знаходити підхід до інших людей - то звісно будь-які нові знайомства будуть постійним стресом.
•Занижена самооцінка
Людина може думати, що вона недостатній професіонал, що їй бракує навичок і що її ніхто не захоче взяти на роботу, а якщо навіть візьмуть - то потім виженуть і вона залишеться без роботи, без грошей, без їжі і тд.
Думки по типу: «є кращі за мене», «кому я потрібен/-на зі своїми знаннями», «таких як я сотні» і тд.
Віра у свої знання та вміння відсутні, тому люди сидять і «не рухаються».
•Боязнь нового «начальства»
Думаю тут все зрозуміло, але думки зазвичай такі: «а якщо новий босс буде злий», «а якщо він буде гірший за попереднього?» , «а якщо він буде вимагати більше» і тд.
•Консерватизм радянського мислення
Для розуміння цієї проблеми стрибнемо у минуле наших бабусь, дідусів та батьків.
Задумайтесь, чи часто вони змінювали роботу? А якщо й так, то чи змінювали вони її за власним бажанням?
Думаю, в більшості випадків відповідь очевидна - ні.
Наші предки працювали на одній роботі по 35/40/50 років і не змінювали її, навіть якщо й їх не влаштовували умови праці.
А якщо й змінювали, то лише через звільнення/скорочення.
Інколи, саме цю думку вони й вкладають в нас: «для чого тобі щось змінювати?», «працюєш і добре», «радій, що маєш роботу», «а якщо зміниш шило на мило» і тд.
Ці всі думки формують у нас цей страх зміни не лише роботи, але й змін у житті.
З чого почати, щоб переступити цей страх?
Якщо він дуже глибокий і людина так боїться змін, що навіть не може замінити старі меблі у квартирі або ж викинути якісь старі речі - я б скоріше схилялась до того, щоб звернутись до кваліфікованого спеціаліста- психотерапевта і почати пропрацьовувати ці страхи та шукати їх корінь.
Проте, якщо це щось поверхневіше, як просто страх нової роботи, то можна спробувати наступні дії:
1. Візьміть чистий листок і напишіть на ньому всі «+» та «-» нового працевлаштування.
2. Також пропишіть всі вміння/навички/ обовʼязки, які Ви виконували на поточній посаді.
3. Переглядаючи вакансії на ринку, випишіть всі необхідні знання/вміння/навички/ обовʼязки, яких від Вас вимагатимуть на новій посаді.
4. Співставте 2 та 3 пункти і зрозумійте, що необхідно покращити, а що у Вас вже «в наявності».
5. Проаналізуйте Ваші записи та складіть план для успішної зміни роботи.
6. Наостанок, налаштуйте себе на успіх і постарайтесь направити думки у позитивне русло.
А ще маленька порада, яка завжди допомагає мені переживати невдачі, поразки, зміни - легше.
Коли щось трапляється не так, я завжди тримаю у голові фразу мами: «Якщо так сталось - то значить так має бути. Це дано тобі не просто так, а щоб чогось навчити».
Звісно, ця фраза це не останнє, що я роблю, адже після неї йде саморефлексія, по типу: «чому так трапилось?», «яка моя роль у цьому?», «як я могла цьому запобігти?» і тд.
Але, в моменті стресу, жалю, болю, страху - ця фраза для мене як самодопомога.
Сподіваюсь, цей допис наштовхне когось з Вас на зміни і стане в допомозі!
Не бійтесь змінювати своє життя, воно у Вас одне - а все, що не робиться - все на краще🫶🏼
Я випала😅, перший робочий тиждень був дуже насичений і на жаль, часу на дописи не вистачало)
Але готова з Вами обговорити одну тему: «Зміна роботи»👩💻
Багато хто мене запитував «Як наважитись на зміну роботи?».
Відповідь на це запитання ніби то проста: «Просто взяти і змінити».
Але ж не все так просто, чи не так?
У більшості людей є страх зміни роботи, але чому ж він виникає?
Більшість людей, які кілька років перебувають на одному робочому місці, вже вивчили напам'ять всі свої обов'язки і довели дії до автоматизму.
Після цього вони панічно бояться змінити роботу - навіть якщо там умови кращі і заробіток вищий.
Чому так відбувається?
Ось основні причини:
•Слабка комунікабельність
Часто люди бояться змінити роботу через зміну колективу, з думкою «тут я всіх знаю, а там треба зі всіма знайомитись», «а якщо я їм не сподобаюсь», «а якщо там колектив гірший, ніж тут», «а якщо мене не приймуть»?
Це все проблеми слабкої комунікації, адже якщо людина не вміє комунікувати і знаходити підхід до інших людей - то звісно будь-які нові знайомства будуть постійним стресом.
•Занижена самооцінка
Людина може думати, що вона недостатній професіонал, що їй бракує навичок і що її ніхто не захоче взяти на роботу, а якщо навіть візьмуть - то потім виженуть і вона залишеться без роботи, без грошей, без їжі і тд.
Думки по типу: «є кращі за мене», «кому я потрібен/-на зі своїми знаннями», «таких як я сотні» і тд.
Віра у свої знання та вміння відсутні, тому люди сидять і «не рухаються».
•Боязнь нового «начальства»
Думаю тут все зрозуміло, але думки зазвичай такі: «а якщо новий босс буде злий», «а якщо він буде гірший за попереднього?» , «а якщо він буде вимагати більше» і тд.
•Консерватизм радянського мислення
Для розуміння цієї проблеми стрибнемо у минуле наших бабусь, дідусів та батьків.
Задумайтесь, чи часто вони змінювали роботу? А якщо й так, то чи змінювали вони її за власним бажанням?
Думаю, в більшості випадків відповідь очевидна - ні.
Наші предки працювали на одній роботі по 35/40/50 років і не змінювали її, навіть якщо й їх не влаштовували умови праці.
А якщо й змінювали, то лише через звільнення/скорочення.
Інколи, саме цю думку вони й вкладають в нас: «для чого тобі щось змінювати?», «працюєш і добре», «радій, що маєш роботу», «а якщо зміниш шило на мило» і тд.
Ці всі думки формують у нас цей страх зміни не лише роботи, але й змін у житті.
З чого почати, щоб переступити цей страх?
Якщо він дуже глибокий і людина так боїться змін, що навіть не може замінити старі меблі у квартирі або ж викинути якісь старі речі - я б скоріше схилялась до того, щоб звернутись до кваліфікованого спеціаліста- психотерапевта і почати пропрацьовувати ці страхи та шукати їх корінь.
Проте, якщо це щось поверхневіше, як просто страх нової роботи, то можна спробувати наступні дії:
1. Візьміть чистий листок і напишіть на ньому всі «+» та «-» нового працевлаштування.
2. Також пропишіть всі вміння/навички/ обовʼязки, які Ви виконували на поточній посаді.
3. Переглядаючи вакансії на ринку, випишіть всі необхідні знання/вміння/навички/ обовʼязки, яких від Вас вимагатимуть на новій посаді.
4. Співставте 2 та 3 пункти і зрозумійте, що необхідно покращити, а що у Вас вже «в наявності».
5. Проаналізуйте Ваші записи та складіть план для успішної зміни роботи.
6. Наостанок, налаштуйте себе на успіх і постарайтесь направити думки у позитивне русло.
А ще маленька порада, яка завжди допомагає мені переживати невдачі, поразки, зміни - легше.
Коли щось трапляється не так, я завжди тримаю у голові фразу мами: «Якщо так сталось - то значить так має бути. Це дано тобі не просто так, а щоб чогось навчити».
Звісно, ця фраза це не останнє, що я роблю, адже після неї йде саморефлексія, по типу: «чому так трапилось?», «яка моя роль у цьому?», «як я могла цьому запобігти?» і тд.
Але, в моменті стресу, жалю, болю, страху - ця фраза для мене як самодопомога.
Сподіваюсь, цей допис наштовхне когось з Вас на зміни і стане в допомозі!
Не бійтесь змінювати своє життя, воно у Вас одне - а все, що не робиться - все на краще🫶🏼