На Єнакієвському металургійному заводі у 1931 році уведено до експлуатації першу вітчизняну розливну машину, у 1938 році запущено першу вітчизняну аглофабрику.
У 1928 році на Костянтинівському металургійному заводі впроваджується програма реконструкції підприємства, в ході якої збільшено ємність мартенівських печей, в 1932 році введено в дію доменну піч № 2, механізовано прокатні стани, модернізовано енергетичне господарство.
На Сталінському металургійному заводі з 1928 року почалося технічне переоснащення виробництва. У 1936 році завершено реконструкцію заводу - побудовано новий мартенівський цех, механізовано листопрокатний і сортопрокатний цехи, на місці старого рейкопрокатного цеху введено в експлуатацію новий потужний блюмінг.
У 1930 році труболиварний цех Макіївського металургійного заводу реорганізовано в окреме підприємство – Макіївський труболиварний завод.
На Маріупольському заводі ім. Ілліча введено в експлуатацію трубний цех – найбільший в Європі, а у 1931 році почато будівництво його другої черги. У 1933 році на заводі будується перший в СРСР листообробний цех (цех холодної прокатки), призначений для виробництва тонкого листа який йшов на потреби транспортного машинобудування.
Одночасно, уряд СРСР затверджує рішення побудувати на узбережжі Азовського моря новий металургійний завод потужністю в 2,2 млн. тон чавуну на рік. У 1930 році у м. Маріуполі розпочато будівництво підприємства та морського порту металургійного заводу «Азовсталь», а для підходу до порту по Азовському морю прокладається новий судноплавний канал.
12 серпня 1933 року на металургійному заводі «Азовсталь» отримано перший чавун. У січні 1935 року на заводі почало діяти сталеплавильне виробництво - стала до ладу перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч. У квітні 1939 року з Керчі до порту «Азовсталь» пароплавом «Судком» доставлено першу партію гарячого агломерату для доменних печей. Подібне перевезення гарячого агломерату на суднах освоєне вперше у світовій практиці. А в травні того ж року на доменній печі № 3 встановлено світовий рекорд з продуктивності – 1614 тон чавуну за добу.
Для покриття потреб країни у цинку в квітні 1928 року в м. Костянтинівці розпочали будівництво заводу кольорової металургії. У листопаді 1930 року запущено Костянтинівський цинковий завод. У 1931 році на заводі вироблено 2,3 тис. тон цинку, у 1936 році вже 11 тис. тон.
Напередодні Другої світової війни:
- на території Донецької області діяло дев’ять заводів чорної металургії: Краматорський, Костянтинівський, Єнакіївський, Макіївські - металургійний та труболиварний, Сталінський, Харцизький трубний та Маріупольські - імені Ілліча, «Азовсталь», та два заводи кольорової металургії – Костянтинівський цинковий завод та Микитівський ртутний комбінат;
- на заводах чорної металургії працювало 65,9 тис. робітників, кольорової - 2,0 тис. робітників;
- металурги області давали щороку 4,5 млн. тон чавуну, 3,66 млн. тон сталі та 2,9 млн. тон прокату, що складало відповідно 30%; 20% та 22% від загального виробництва металопродукції у Радянському Союзі.
Матеріали: Донецької обласної державної адміністрації https://dn.gov.ua/news/stanovlennya-promislovosti-donechchini-metalurgijna-galuz-1800-1940-rr
У 1928 році на Костянтинівському металургійному заводі впроваджується програма реконструкції підприємства, в ході якої збільшено ємність мартенівських печей, в 1932 році введено в дію доменну піч № 2, механізовано прокатні стани, модернізовано енергетичне господарство.
На Сталінському металургійному заводі з 1928 року почалося технічне переоснащення виробництва. У 1936 році завершено реконструкцію заводу - побудовано новий мартенівський цех, механізовано листопрокатний і сортопрокатний цехи, на місці старого рейкопрокатного цеху введено в експлуатацію новий потужний блюмінг.
У 1930 році труболиварний цех Макіївського металургійного заводу реорганізовано в окреме підприємство – Макіївський труболиварний завод.
На Маріупольському заводі ім. Ілліча введено в експлуатацію трубний цех – найбільший в Європі, а у 1931 році почато будівництво його другої черги. У 1933 році на заводі будується перший в СРСР листообробний цех (цех холодної прокатки), призначений для виробництва тонкого листа який йшов на потреби транспортного машинобудування.
Одночасно, уряд СРСР затверджує рішення побудувати на узбережжі Азовського моря новий металургійний завод потужністю в 2,2 млн. тон чавуну на рік. У 1930 році у м. Маріуполі розпочато будівництво підприємства та морського порту металургійного заводу «Азовсталь», а для підходу до порту по Азовському морю прокладається новий судноплавний канал.
12 серпня 1933 року на металургійному заводі «Азовсталь» отримано перший чавун. У січні 1935 року на заводі почало діяти сталеплавильне виробництво - стала до ладу перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч. У квітні 1939 року з Керчі до порту «Азовсталь» пароплавом «Судком» доставлено першу партію гарячого агломерату для доменних печей. Подібне перевезення гарячого агломерату на суднах освоєне вперше у світовій практиці. А в травні того ж року на доменній печі № 3 встановлено світовий рекорд з продуктивності – 1614 тон чавуну за добу.
Для покриття потреб країни у цинку в квітні 1928 року в м. Костянтинівці розпочали будівництво заводу кольорової металургії. У листопаді 1930 року запущено Костянтинівський цинковий завод. У 1931 році на заводі вироблено 2,3 тис. тон цинку, у 1936 році вже 11 тис. тон.
Напередодні Другої світової війни:
- на території Донецької області діяло дев’ять заводів чорної металургії: Краматорський, Костянтинівський, Єнакіївський, Макіївські - металургійний та труболиварний, Сталінський, Харцизький трубний та Маріупольські - імені Ілліча, «Азовсталь», та два заводи кольорової металургії – Костянтинівський цинковий завод та Микитівський ртутний комбінат;
- на заводах чорної металургії працювало 65,9 тис. робітників, кольорової - 2,0 тис. робітників;
- металурги області давали щороку 4,5 млн. тон чавуну, 3,66 млн. тон сталі та 2,9 млн. тон прокату, що складало відповідно 30%; 20% та 22% від загального виробництва металопродукції у Радянському Союзі.
Матеріали: Донецької обласної державної адміністрації https://dn.gov.ua/news/stanovlennya-promislovosti-donechchini-metalurgijna-galuz-1800-1940-rr