А цей був одним з варіянтів на фольклорний верлібр котолисів
***
ти входиш в монастир як сонце в свіжий ліс бо сум ріка бо вимило на берег набрав піску й води клекочуть дзвони-меви сумна Мадонна і свіча рида
ти став сильвет чорнечий кругом фрески
труть пальці чотки бганок ряси шепіт мирт куриться сфумато
...а в миру що ти кинув його
на тебе чекають вина дзвінки блудниці
очі червоні дружина постмодернізм
стогне там серце твоє мирське
що конати від себе лишив подалі
аби крики його тебе не діймали
таке серце живе закривавлене…
втім сум ріка втім вимило тебе і входиш ти у стоголосий монастир як ранок в ліс як сум в підручник український
як гетьман в домовину