Була сьогодні в хаті у батьків (зйомна), там в підвалі валяються книжки хазяйки. Нарешті дійшли руки роздивитися, що там. Дофіга усього штибу Стефані Маєр (здебільшого, французською), класне вдання казок Андерсена (оце я б і собі не відмовилася мати) і охрєнітєльне видання багатотомного тлумачного словника французської. От прямо здалеку видно, що дорогущще. Кажу їй: "позабирай, пропадуть жеж,в підвалі вологість висока". "Ой, та мені нема де покласти". Блііін. То віддай мені, я той словник на барахолці за дофіга грошей продам. Як на мене, книжки, то як домашні улюбленці: не можеш дбати - не заводь. Або віддай в хороші руки.