Я ж обіцяла відгук.
Отже:
💛 це типовий ромфант з дуже типовими тропами, притаманними жанру, і це не погано. Нам потрібні такі книжки, на яких можна відпочити мозоком
💙 це гарно написано. Саме в сенсі чіткості викладення й нормальної компоновки фраз, тощо. Принаймні мене не тіпало, рука до олівця не тягнулася - а це багато про що говорить, бо в мене в цьому плані претензії зазвичай до більшості книжок
Тепер про погане
💧я завжди страждала, що не вмію витримувати баланс: починаю задовго розгортати історію, а потім наприкінці бах-бах-бах і швиденько всі сюжетні лінії завершую. Більше не страждаю. Схоже, це загальноукраїнська епідемія, в мене ще легка форма
💧мені не вистачило індивідуальності в персонажах, я плуталася, хто є хто, навіть серед головних. (Якщощо: в мене дуже погана пам'ять на імена, і розрізняти їх суто за іменами = мішн імпосібл, а авторка, схоже, від мене хотіла саме цього: щоби я запам'ятала, хто всі ці маестри й маестри)
💧і ще трохи понию по формату: ця книжка мене убивала. Буквально - не один раз спроби робила. Ніт, я розумію, що видавцю хотілося створити ілюзію великого обсяга, але чесно: я безмежно вдячна тим видавцям, які так не роблять. Читання на папері - це й так тортури, а тоншу книгу набагто простіше читати, ніж товсту й хливку.
Висновки:
Нам треба таких книжок багато, дуже багато! Не сумніваюся, що людям, які тільки відкривають собі ромфант, вона заходить на ура. Мені, на жаль, не дуже, занадто традиційна для жанру, якого я свого часу "переїла", мені б щось, ближче до "свіжого подиху", аніж до "типового представника"... (Але я все одно не шкодую, що її прочитала, свою дозу розслабону я отримала)
Отже:
💛 це типовий ромфант з дуже типовими тропами, притаманними жанру, і це не погано. Нам потрібні такі книжки, на яких можна відпочити мозоком
💙 це гарно написано. Саме в сенсі чіткості викладення й нормальної компоновки фраз, тощо. Принаймні мене не тіпало, рука до олівця не тягнулася - а це багато про що говорить, бо в мене в цьому плані претензії зазвичай до більшості книжок
Тепер про погане
💧я завжди страждала, що не вмію витримувати баланс: починаю задовго розгортати історію, а потім наприкінці бах-бах-бах і швиденько всі сюжетні лінії завершую. Більше не страждаю. Схоже, це загальноукраїнська епідемія, в мене ще легка форма
💧мені не вистачило індивідуальності в персонажах, я плуталася, хто є хто, навіть серед головних. (Якщощо: в мене дуже погана пам'ять на імена, і розрізняти їх суто за іменами = мішн імпосібл, а авторка, схоже, від мене хотіла саме цього: щоби я запам'ятала, хто всі ці маестри й маестри)
💧і ще трохи понию по формату: ця книжка мене убивала. Буквально - не один раз спроби робила. Ніт, я розумію, що видавцю хотілося створити ілюзію великого обсяга, але чесно: я безмежно вдячна тим видавцям, які так не роблять. Читання на папері - це й так тортури, а тоншу книгу набагто простіше читати, ніж товсту й хливку.
Висновки:
Нам треба таких книжок багато, дуже багато! Не сумніваюся, що людям, які тільки відкривають собі ромфант, вона заходить на ура. Мені, на жаль, не дуже, занадто традиційна для жанру, якого я свого часу "переїла", мені б щось, ближче до "свіжого подиху", аніж до "типового представника"... (Але я все одно не шкодую, що її прочитала, свою дозу розслабону я отримала)