Про економічні прогнози:
Ми звикли весь час очікувати від різних інститутів та економічних організацій прогнози стосовно економічного розвитку. Ми сприймаємо прогнози про рівень інфляції, про рівень підвищення цін, про ріст ВВП чи купівельної спроможності громадян.
Але на скільки репрезентативним є такі показники, на скільки їм можна довіряти, орієнтуватися на них? Та не на скільки 💁
Потрібно зрозуміти, як виходять подібні дослідження, як малюється подібні цифри. Задаючись цими питання все сильніше починаєш розуміти - цифри якраз таки просто малюється: для формальності ведення наукових досліджень і це ще один доказ того, що цифри - це про форму, а всюди в житті траьа орієнтуватися на суть - на глибину питання.
Як можна розрахувати прогноз інфляції? Та ніяк - це не можливо прогнозувати і по справжньому не прогнозується. Як вийшов показник в 22% чи будь-який інший? Взяли калькулятор, певні показники і математичними хитрощами вивели той показник, який вигідний тим, хто стоїть за вдовою. Виходить 40%, багато? Змінимо метод рахування, щоб вийшов кращий - скажімо 30%. Треба шукати відповіді у сенсу економічних процесів, а не дивитись лише на фінальний результа. Це як читати клікбейтний заголовок новини, а не саму новину, яка часто міняє повністю суть заголовку.
А як оцінити рівень купівельної спроможності громадян? Та ніяк - по в кожному різні покупки і способи трати грошей. Часто, економісти використовують «споживацький кошик», але що це за показник? Ви бачили його складову? Хто взагалі курує такі товари і в такій кількості? Так вмаоюєтьсч середній розмір цін на 10%, але які 10% якщо ти заходиш в магазин і товари, які ти дійсно споживаєш дорожчі в 1,5 рази.
Відповідь - потрібно розумітись на економічний теорії і шукати відповіді на питання, а не довіряти цифрам, які просто малюються
В наступному пості поговоримо про те, на кільки правильним є визнавати одним показником ріст цін. Спойлер - це максимально безглуздо!
Ми звикли весь час очікувати від різних інститутів та економічних організацій прогнози стосовно економічного розвитку. Ми сприймаємо прогнози про рівень інфляції, про рівень підвищення цін, про ріст ВВП чи купівельної спроможності громадян.
Але на скільки репрезентативним є такі показники, на скільки їм можна довіряти, орієнтуватися на них? Та не на скільки 💁
Потрібно зрозуміти, як виходять подібні дослідження, як малюється подібні цифри. Задаючись цими питання все сильніше починаєш розуміти - цифри якраз таки просто малюється: для формальності ведення наукових досліджень і це ще один доказ того, що цифри - це про форму, а всюди в житті траьа орієнтуватися на суть - на глибину питання.
Як можна розрахувати прогноз інфляції? Та ніяк - це не можливо прогнозувати і по справжньому не прогнозується. Як вийшов показник в 22% чи будь-який інший? Взяли калькулятор, певні показники і математичними хитрощами вивели той показник, який вигідний тим, хто стоїть за вдовою. Виходить 40%, багато? Змінимо метод рахування, щоб вийшов кращий - скажімо 30%. Треба шукати відповіді у сенсу економічних процесів, а не дивитись лише на фінальний результа. Це як читати клікбейтний заголовок новини, а не саму новину, яка часто міняє повністю суть заголовку.
А як оцінити рівень купівельної спроможності громадян? Та ніяк - по в кожному різні покупки і способи трати грошей. Часто, економісти використовують «споживацький кошик», але що це за показник? Ви бачили його складову? Хто взагалі курує такі товари і в такій кількості? Так вмаоюєтьсч середній розмір цін на 10%, але які 10% якщо ти заходиш в магазин і товари, які ти дійсно споживаєш дорожчі в 1,5 рази.
Відповідь - потрібно розумітись на економічний теорії і шукати відповіді на питання, а не довіряти цифрам, які просто малюються
В наступному пості поговоримо про те, на кільки правильним є визнавати одним показником ріст цін. Спойлер - це максимально безглуздо!