На порталі "ukrainianlive.org" вийшов матеріал про мій твір 2011 року "The Possibility of an Island" ("Можливість острова") для фортепіано та струнного оркестру.
https://ukrainianlive.org/voytenko-the-possibility
Анотація Вікторії Антошевської.
Фантастичний світ постапокаліптичного майбутнього належить клонам людей-попередників, які страждають від наслідків кліматичних змін та ядерної війни і які нічого не знають про минуле людства. Це кінець, який стає початком. Та навіть суворе життя племен майбутного не впало так низько, як спотворені моральні цінності епохи, в якій живемо ми. Про це розмірковує французький поет і прозаїк Мішель Уельбек в одному зі своїх найкращих романів “Можливість острова” (франц. La Possibilité d'une île/ англ. The possibility of an Island) (2005). Автор книги не обмежився літературною версією своєї історії, а вирішив продовжити її у фільмі, знявши однойменну фантастичну стрічку в 2008 році.
“The possibility of an Island” для фортепіано і струнного оркестру (2011) композитора Олексія Войтенка – це музично-філософський погляд на твір Уельбека, поезія якого стала логічним епіграфом до партитури. У вірші автор розмірковує про життя і його повторення, про філософію щастя і любові. Остання строфа лаконічно розкриває ідею твору, змушуючи невідкладно поринути у його звучання. Дослівний переклад з російської звучить так:
І мені, ровеснику Землі
Єдину мить кохання відкриє
У часі – безмежному морі –
Можливість острова вдалечині…
Незвична музика Олексія Войтенка, так само як і оповідь ”Можливість острова” строката і кінематографічна. Слухача не полишає відчуття динамізму, кадровості, яка зумовлена, насамперед, футуристичним сюжетом. Воно й не дивно, бо на час написання твору Олексій вже мав нагоду спробувати себе в якості автора музики до комп’ютерних ігор, а той креатив і глибина, з якими композитор підходить до концепції абсолютно всіх своїх творів зумовлює традиційно цікавий та якісний мистецький результат. Обраного інструментального складу цілком достатньо, щоб передати навіть найсильніші емоції. Тим паче, інструментуванням Войтенко оперує бездоганно: слухач буквально відчуватиме простір, температуру і вологість повітря, чутиме вітер, воду і спів птахів – і все це в глобальному контексті протиставлень двох таких різних реальностей. “The possibility of an Island” – якоюсь мірою, музика стану, але кожен, хто захоче зануритися у цей стан, має бути готовим до роздумів і рефлексії.
https://ukrainianlive.org/voytenko-the-possibility
Анотація Вікторії Антошевської.
Фантастичний світ постапокаліптичного майбутнього належить клонам людей-попередників, які страждають від наслідків кліматичних змін та ядерної війни і які нічого не знають про минуле людства. Це кінець, який стає початком. Та навіть суворе життя племен майбутного не впало так низько, як спотворені моральні цінності епохи, в якій живемо ми. Про це розмірковує французький поет і прозаїк Мішель Уельбек в одному зі своїх найкращих романів “Можливість острова” (франц. La Possibilité d'une île/ англ. The possibility of an Island) (2005). Автор книги не обмежився літературною версією своєї історії, а вирішив продовжити її у фільмі, знявши однойменну фантастичну стрічку в 2008 році.
“The possibility of an Island” для фортепіано і струнного оркестру (2011) композитора Олексія Войтенка – це музично-філософський погляд на твір Уельбека, поезія якого стала логічним епіграфом до партитури. У вірші автор розмірковує про життя і його повторення, про філософію щастя і любові. Остання строфа лаконічно розкриває ідею твору, змушуючи невідкладно поринути у його звучання. Дослівний переклад з російської звучить так:
І мені, ровеснику Землі
Єдину мить кохання відкриє
У часі – безмежному морі –
Можливість острова вдалечині…
Незвична музика Олексія Войтенка, так само як і оповідь ”Можливість острова” строката і кінематографічна. Слухача не полишає відчуття динамізму, кадровості, яка зумовлена, насамперед, футуристичним сюжетом. Воно й не дивно, бо на час написання твору Олексій вже мав нагоду спробувати себе в якості автора музики до комп’ютерних ігор, а той креатив і глибина, з якими композитор підходить до концепції абсолютно всіх своїх творів зумовлює традиційно цікавий та якісний мистецький результат. Обраного інструментального складу цілком достатньо, щоб передати навіть найсильніші емоції. Тим паче, інструментуванням Войтенко оперує бездоганно: слухач буквально відчуватиме простір, температуру і вологість повітря, чутиме вітер, воду і спів птахів – і все це в глобальному контексті протиставлень двох таких різних реальностей. “The possibility of an Island” – якоюсь мірою, музика стану, але кожен, хто захоче зануритися у цей стан, має бути готовим до роздумів і рефлексії.