🇧🇾 Якось ще в 90-х Президент Білорусі Лукашенко загорівся ідеєю створення альтернативи Сполученим Штатам:
«Мир стал однополярным. Мы должны создать другой центр силы. Если не создадим, сорвем землю с орбиты».
Головним елементом цієї противаги США, звичайно ж, є Білорусь, яка, на думку Лукашенка, «участвует в формировании одного из серьезных мировых центров силы».
Про подібні "вілікодєржавні" ідеї та фейли Олександра Григоровича розкажемо в цьому пості:
🇻🇪 Хто ж союзники Білорусі по антиамериканській альтернативі? Ну звичайно ж, Уго Чавес:
«Белорусско-венесуэльские отношения это реальный вклад наших стран в формирование многополярного мира. Вместе мы представляем силу, не считаться с которой не могут даже сверхдержавы»
🇨🇳 Звичайно ж, вбачаючи неймовірний потенціал такого формування, Китай почав проявляти до нього інтерес. Ось що з цього приводу зазначає Лукашенко:
«Мудрый Китай присматривался к политике нашей Беларуси. И сегодня я уже сказал председателю КНР Цзян Цзэмину, что он уже прищурил глаза (панчлайн від Лукашенко), на меня не смотрел, он смотрел прямо мне в лицо и заверил и меня, и весь белорусский народ, что Китай будет предан дружбе белорусского народа».
🇺🇸 Через побоювання такої наростаючої сили США, звісно, почало спрямовувати усі свої сили для того, аби дізнатися, що зараз робить один з їхніх найголовніших ворогів, тобто Білорусь. Проте Лукашенко вже давно підготувався до такого розвитку сценарію:
12 вересня 1995 року два американські пенсіонери, які брали участь у чемпіонаті світу в Польщі, залетіли на повітряній кулі на територію Білорусі. Їх збили білоруські ППО.
🎈 Виступаючи в Держдумі Росії через чотири роки, Лукашенко так інтерпретував цю подію:
...вот Лукашенко такой-сякой — сбил мирных жителей. А чего вы туда прилетели? Что вы там искали над стратегическими ракетами «Тополь», которые тогда еще «росли» у нас в Белоруссии? Мы вас предупредили раз, мы вас предупредили еще раз, третий, а потом вы знаете что...
Так і живем.
P.S. На жаль, жодної шпигунської апаратури на повітряній кулі не було виявлено.
З книги "Александр Лукашенко: политический портрет", автор: Валерій Іванович Карбалевіч
«Мир стал однополярным. Мы должны создать другой центр силы. Если не создадим, сорвем землю с орбиты».
Головним елементом цієї противаги США, звичайно ж, є Білорусь, яка, на думку Лукашенка, «участвует в формировании одного из серьезных мировых центров силы».
Про подібні "вілікодєржавні" ідеї та фейли Олександра Григоровича розкажемо в цьому пості:
🇻🇪 Хто ж союзники Білорусі по антиамериканській альтернативі? Ну звичайно ж, Уго Чавес:
«Белорусско-венесуэльские отношения это реальный вклад наших стран в формирование многополярного мира. Вместе мы представляем силу, не считаться с которой не могут даже сверхдержавы»
🇨🇳 Звичайно ж, вбачаючи неймовірний потенціал такого формування, Китай почав проявляти до нього інтерес. Ось що з цього приводу зазначає Лукашенко:
«Мудрый Китай присматривался к политике нашей Беларуси. И сегодня я уже сказал председателю КНР Цзян Цзэмину, что он уже прищурил глаза (панчлайн від Лукашенко), на меня не смотрел, он смотрел прямо мне в лицо и заверил и меня, и весь белорусский народ, что Китай будет предан дружбе белорусского народа».
🇺🇸 Через побоювання такої наростаючої сили США, звісно, почало спрямовувати усі свої сили для того, аби дізнатися, що зараз робить один з їхніх найголовніших ворогів, тобто Білорусь. Проте Лукашенко вже давно підготувався до такого розвитку сценарію:
12 вересня 1995 року два американські пенсіонери, які брали участь у чемпіонаті світу в Польщі, залетіли на повітряній кулі на територію Білорусі. Їх збили білоруські ППО.
🎈 Виступаючи в Держдумі Росії через чотири роки, Лукашенко так інтерпретував цю подію:
...вот Лукашенко такой-сякой — сбил мирных жителей. А чего вы туда прилетели? Что вы там искали над стратегическими ракетами «Тополь», которые тогда еще «росли» у нас в Белоруссии? Мы вас предупредили раз, мы вас предупредили еще раз, третий, а потом вы знаете что...
Так і живем.
P.S. На жаль, жодної шпигунської апаратури на повітряній кулі не було виявлено.
З книги "Александр Лукашенко: политический портрет", автор: Валерій Іванович Карбалевіч