Я ТАК ХОЧУ...

Я так хочу схожою бути на Тебе,
Ісусе , у вчинках своїх і словах...
Любити людей, серцем линути в Небо,
Забувши неспокій , відкинувши страх.

Навколішки з ближнім в молитві схилятись,
Відвести любов'ю від когось грозу.
Я так хочу болем чужим проникатись,
Щоб втерти комусь із обличчя сльозу.

Щоб стала сльоза та моєю сльозою,
Щоб плакати з тими, хто плаче в журбі.
Я так хочу бути для когось весною ,
Горіти служінням щомиті в житті.

Щоб знати дорогу до вбогого дому,
Де плаче вдова , де живе сирота.
Я сіяти хочу добро в світі злому,
Носити в душі чистий образ Христа.

Я хочу очима незрячому стати ,
І слухом чудовим для тих , хто глухий...
Забутим - сестрою і бідному братом..
І голосом буду для тих , хто німий.

Я хочу про Тебе сказати мільйонам ,
Привести людей до Ісуса Христа.
І вирвати друга з безчестя полону ,
Щоб радості день і для нього настав.

Я хочу в собі мати серце чутливе,
До Голосу Твого , до покликів всіх.
Іти без вагань до роботи , на Ниву.
Не хочу, щоб нас розлучив лютий гріх.

Я так хочу, Боже, людей розуміти,
Щоб їх не судити за зроблений гріх,
Не кидати каменем, ближніх жаліти,
Прощати, як Ти , і любити усіх.

І там ,біля ліжка стояти бажаю,
Вмираючий де, перед смертю лежить...
Щоб чути як він Тебе вперше благає...
І кається щиро в останню ту мить.

З голодними навпіл свій хліб розділити ,
Подати ще спраглому трохи води...
Я хочу не просто життя тут прожити ,
А так , як бажаєш, мій Господи , Ти.

Коли я побачу душею розбитих,
Що йшли в Єрихон- опинились в біді...
Не хочу священиком бути й левитом,
А лиш самарянином добрим тоді.

І ним у покірності хочу я стати ,
Щоб рани людські лікувати могла...
Природу від знищення навіть спасати,
І Боже творіння не знало щоб зла.

Я хочу страждання чужі помічати ,
І нести до цілі свій хрест без вагань...
Для скривджених серцем бальзамом щоб стати ,
Якщо й доведеться зазнати страждань.

До світу , що гине- не буду байдужа,
Мені помагай, Боже мій, у житті.
Мене скористай, чисть від зайвого душу ,
І звершуй сьогодні всі плани святі.



Не треба мені тимчасового щастя ,
Не мрію про Турцію, грецькі двори...
Тут радість знайти серед болю не вдасться,
Вже віють холодні, тривожні вітри...

Я хочу до Тебе людей , Боже, вести ,
Якщо й по куточках планети піду.
Не дай там пробути лиш в цілях тілесних,
А щоб відігнала від когось біду .

Я тут тільки гість, на Землі перехожа,
До нині мене Ти , Ісусе , беріг.
Даремно не хочу я жити , не можу,
Бажаю до цілі свій завершити біг.

Не просто дорогою в світі блукати,
Змагатися змагом в добрі до кінця ,
Щоб в Небо прийшла і могла там сказати:
" Зробила усе, любий Господи, я ..."

Залишу усе на Землі , коли треба,
Не стихне мій спів у святих Небесах,
Я так хочу схожою бути на Тебе,
Ісусе , у вчинках своїх і словах.
( 10.06. 2020)