Sibil Nott

Сьогодні я закохалася у творчість Сергія Жадана, і боюся, що це на довго... Бо його вірші настільки чутливі, щирі, емоційні і просто по-справжньому неймовірні.

Ділюся сьогодні уривком(бо повний варіант досить великий) з улюбленого на разі вірша. Дуже схожі мотиви з героями "Тріумфальної арки" Еріх Марії Ремарк(твір, до речі, дуже емоційно потужний, але головні герої влучають у саме серце).

Потрохи навіть з'явилося натхнення знову складати вірші, а то після збірки «Попелясті квіти»(детальніше можна дізнатися у закріпленному файлі) нічого нового не писала, треба виправлятися. Бо внутрішній письменницький голос сьогодні дуже гучно кричав, що треба знову римувати. А я до нього зазвичай прислухаюся)

Усім привіт! Давно мене тут не було. Але як вертаюся, то з новими ідеями та креативом. Зараз працюю над своєю новою книжкою(посилання закидую нижче). Темне, загадкове, часом лякаюче фентезі.

Скидаю обкладинку, анотацію та самі перші два розділи нижче🌿

Дитячі жахи

П'ятирічний хлопчик заплющив очі,
Стало йому страшно, бо лунали звуки.
Поза шафи хтось ховався серед ночі,
Примарилися тіні, що простягали руки.

Тимофій запевнив себе, що це лише примари уві сні.
Він би міг до мами дійти тишком-нишком,
Але боявся і тремтів вночі,
Бо йому чулися голоси під ліжком.

Але якщо б то був звичайний монстр
З лякливою усмішкою, купою зубів –
Такий період би минув, як не був би гостр,
Хлопець у тіні бачив ворогів.

У лютому йому було страшно,
Він плакав, тримаючи Біблії фоліант.
Почалась війна, у матері руки стали тремтячі,
Бо на землі вторгся окупант.

Небо стало чорним, ніби пил,
А квіти заховались у землі.
Хотілося надати воїнам нашим сил,
Та Тимофій не міг, усе було, неначе у золі.

І хоч тремти тепер, коли вони в безпеці,
Не можна вмить забуть усю пролиту кров.
Принаймні тепер у його серці
Вогнем палала до країни своєї любов.

Він просив йому читати історичні пісні
І про походи козаків балади чув.
На чужині почувався не на свому місці,
Досі чув ворожих танків грув.

Той монстр під ліжком ще сидів,
Тимко боявсь, що орк його за ноги схопить.
Матусю він будити не хотів,
Тому мовчав, вірив, що Батьківщину не захоплять.

Не дивлячись на свій дитячий вік,
Боротись вже хотів маленький хлопець,
Узяв свій жах в кулак й терпів.
І з часом люди зватимуть його охоронцем.

За долю Батьківщини життя своє хотів віддати.
Зіткнувсь обличчям із острахом дитячим.
Терпець шліфує, але відсіч ворогу треба дати,
Щоб діти не спали вночі, тремтячи.

Конечно, задание нужно было выполнить вчера, но ничего страшного. В этот раз захотелось написать что-то на украинском, тем более стихотворение

#писательский_июнь
День 3: Напишите стихотворение про монстра под кроватью

Пока что всё, что написала. По очереди буду выкладывать написанное🌿

#писательский_июнь
День 2: Написать часть флэш фикшена(максимум 500 слов), где основные действия происходят в каное

[Flash fiction - Сверхкраткие сюжетные рассказы в англоязычных странах в последнее время определяют как flash fiction (с англ. — «история-вспышка»). Длина такого рассказа может достигать шести слов, как у рассказа «For sale, baby shoes, never worn» (с англ. — «Продаются детские ботинки, неношенные»), приписываемому Эрнесту Хемингуэю.]

#писательский_июнь
День 1: Написать рассказ о женщине, которая работает на пожарной вышке и однажды становится свидетельницей убийства

Всем привет! На днях случайно наткнулся на небольшой писательский марафон, где нужно писать на заданные темы на протяжении июня. Подумала, что в любом случае это будет неплохой практикой, так что почему бы и нет. Результатами буду делиться с вами🌼