Записки з підпілля

84 дні.

Саме стільки часу минуло з моменту, як я почав працювати з цією командою
За цей час ми зіграли 100 карт (можливо саме й через це слили вирішальну мапу в нижній сітці 😢) на скрімах і туріку

📊 Статистика:
• 63 перемоги / 37 поразок
• Загальний вінрейт — 63%
• Найдовший вінстрік — 16 мап
• Найдовший лузстрік — 5

🎮 Найчастіше пікали:
• 🖤 — 45 мап (57.78%)
• 🐐 — 40 (67.50%)
• 🥶 — 36 (77.78%)

🏆 Найкращий вінрейт серед героїв (15+ ігор):
• 🖤 — 87.50% (16 карт)

🚫 Майже не пікали:
• 🖤 — 0
• 🖤 — 1
• 👨‍🏫 — 1
• 🖤 — 1

⚔️ Найчастіше грали проти:
• 🖤 — 34 мапи (наш вінрейт 70.59%)
• 🐐 — 32 (62.50%)
• 🖤 — 31 (54.84%)

За ці 84 дні були різні моменти
Були серії перемог.
Були серії поразок.
Були матчі, які хотілося одразу забути.
І були ті, які запам'ятаються надовго.

Найважливішою для мене стала гра за вихід із кваліфікації проти Heavenly Bliss. Саме там команда показала характер і змогла зробити камбек з відставання 25k нетворсу й у момент, коли ціна помилки була максимальною.

Наш перший турік завершився Top 8.

Чи задоволені ми результатом?
Швидше ні, ніж так.

Чи задоволені процесом?
Так, попри всі проблеми.

І це, мабуть, найцінніше.
Бо після турніру ми не сидимо з думкою: "Ну, зробили максимум."
Ми вже бачимо, скільки ще можна покращити. Як індивідуально, так і командно.

Пройшли квалу через нижню сітку, навчилися вигравати матчі після поразок і тільту

Була цілком адекватна гра проти Abrahams, видно що не вистачило досвіду і впевненості в своїх силах в певних моментах

Прикра поразка в серії проти Fearless Furies (1-2). Починалось все окей, але на другій мапі виникли великі проблеми з драфтом, а на третій розгубились в кількох ключових моментах

Далі аналіз туріку розбір нашого шляху, певне трошки чіла, і камбек з новими силами і досвідом

Дякую тим, хто слідкує 🫡

Далі щось та буде.. 🟢

Чому Buff Enjoyers зараз сильніші за Abrahams?

Після вчорашніх ігор (4-1 на користь Buff Enjoyers: 2-1 на R1 Tournament та 2-0 у фіналі Nightshift) захотілось розібратись, за рахунок чого саме вони виграють. І не вперше, а на постійній основі.
І відповідь, як на мене, зовсім не в тому, що у них кращі гравці чи сильніші лайни.

Навпаки.

Якщо дивитись самі ігри, то більшість ліній проходять досить рівно. Немає такого, що Buff Enjoyers виходять з лайнів із +7-8к нетворса і просто закривають карту.
Основна різниця починається після стадії лайнінгу.

Зараз Buff Enjoyers, мабуть, найкраща команда в грі за розумінням об'єктивів.

Вони дуже рідко файтяться просто тому, що "бачать ворога". Якщо виходять на урну, то зазвичай уже мають кращу позицію або драфт, який дозволяє цей файт виграти. Якщо розуміють, що битися невигідно, майже завжди знаходять трейд. Волкер, частина мапи, фарм, кіл в іншій частині карти. Вони рідко віддають щось просто так.

Те саме стосується мідбосса.
З боку виглядає так, ніби кожен гравець точно знає свою роль. Хто грає в піті та перить реджув, хто сідає на ворожого кора, хто розкидає кнопки, хто контролює добивання. Немає відчуття хаосу чи паніки.

І тут окремо хочеться відзначити роботу LIGHTBRINGER'a.
Бо найбільша сила Buff Enjoyers зараз - це не індивідуальний скіл (хоча він теж на дуже високому рівні), а структура.
Складається враження, що команда майже завжди має план на кілька хвилин вперед. Навіть якщо початок гри пішов не за сценарієм.

Цікаві й драфти.

Поки багато команд просто грають мету, Buff Enjoyers часто її створюють.
Свого часу вони показали всім Віктора та 🫤 від Lystic, 🤐 від Zerggy, постійно пікали 😱 для cosmetical чи hoot, саппорт-🤐 для obikym і так далі. Через деякий час це починали повторювати майже всі.
Зараз вони викочують Дріфтера та 😵‍💫 додають зверху 🥸 й 🫥 та грають у 3 саппорта замість звичних 1-2.

І найсмішніше те, що це працює.

Але справа навіть не в конкретних героях.
Вони не драфтять шість сильних персонажів.

Вони драфтять систему.

Тому дуже часто до 12-15 хвилини гра виглядає абсолютно рівною. А потім Buff Enjoyers починають поступово забирати урни, тавери, мідбосса та контроль карти.
Не через якісь божевільні хайлайти (привіт ABL'у із його 24 кілами на 🥵 проти oses'a ). Це не працюватиме з гри в гру. А тому, що шість людей роблять правильні речі в правильний момент. Через тімфайти, та мінімум індивідуальних помилок.

Саме тому рахунок 4-1 для мене виглядає не випадковістю (навіть попри заміну в Abrahams на одній з карт), а закономірним результатом того, як зараз грають обидві команди.

Почуйте мене ПРАВИЛЬНО: сміливі муви на яйцях - це ЗАЄБІСЬ. Це саме те, що треба для перемоги. Я обома руками за виправданий ризик і жорстку агресію. Але ключове слово тут - ВИПРАВДАНИЙ. Коли ти робиш мув, тверезо оцінюючи ситуацію, і береш на себе стовідсоткову ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за результат, а не просто твориш хуйню на куражі, бо тобі так захотілося.

Справжня пошана і слава приходять не тоді, коли ти безмозгло летиш у натовп і дохнеш. Вони приходять тоді, і ТІЛЬКИ ТОДІ, коли ти граєш до самого кінця. Коли ти ніколи, сука, НЕ ЗДАЄШСЯ. Ти можеш плакати від безсилля, ти можеш страждати на карті, ти можеш тікати, зціпивши зуби, і вигризати кожен метр території - це НОРМАЛЬНО.

Але ти НЕ маєш права опускати руки. І ти НЕ МАЄШ ПРАВА ВВАЖАТИ СВОЇХ СУПЕРНИКІВ ЄБАНАТАМИ, які виграють "випадково". Поки ти тримаєш їх за дурнів, вони витирають об тебе ноги.

Deadlock - це не конкурс кліків і не шоу «подивіться, як я вмію нажимати кнопки». Це шахи на швидкості 100 км/год, де шість пішаків, які діють як один механізм і поважають силу ворога, завжди ЗҐВАЛТУЮТЬ шістьох самовпевнених ферзів, кожен з яких бачить ворогів ботами і грає у свою власну "ідеальну" гру.

Кнопкам я навчу будь-яке чучело в практиці за пару тижнів. А вот вибити з голови підліткову дурість і змусити малолітнього хера володіти собою, коли все йде через сраку - це робота, від якої іноді хочеться блювати.

Тому, якщо ти думаєш, що твої вибрики когось гребуть - розслабся. Поки ти не навчився засувати своє его в дупу заради системи, ти НУЛЬ. Твій потенціал - НУЛЬ. Залишишся стрімером для максимум тридцяти глядачів, який після чергового болючого розгрому сидітиме з порожнім поглядом і сльозами на власних очах перед монітором, так і не зрозумівши, чому його «геніальність» знову нікому нахуй не потрібна.

Доведи сам собі, що ти ІНШИЙ.

Твоє ЧСВ стає твоєю труною. Чели з системних команд клали болт на твою агресію. Вони ловлять тебе на твоїй же тупорилій самовпевненості. Вони не грають як боти, бот тут тепер тільки ти. Вони методично душать тебе макропозиційно, забирають повітря на карті, контролюють кожен твій крок і розбивають твоє обличчя об бетон своєї дисципліни.

І що робить наша «зірка», коли її починають возити рилом по столу? У неї зриває дах. Его не здатне переварити той факт, що його переграли інтелектуально. Замість того, щоб закрити пельку, згрупуватися і засунути амбіції в дупу, цей геній починає лізти у ще більш тупу, агресивну сольніну, щоб довести, який він крутий. Він летить «врятувати гру», ловить один стан, фідить раз, другий, третій, і йде нити в войсі, паралельно руйнуючи всю комунікацію і вайб у команді. У Доті через цей синдром «головного героя» роками клоуном на камери підсвічувався 23savage. Він сидів із космічним MMR, але як тільки пахло жареним, просто вимикав мозок, творив агресивну дичину і в соло зливав турніри.

І окремо мене просто заїбало бачити, як оці «генії» СЦЮТЬ СОБІ В ШТАНИ. Ви кожну другу гру шпиляєте на смурфах, бо на мейні вам страшно отримати по кабіні й зіпсувати циферки. Більше того, ви ще й ДОДЖИТЕ лобі на мейнах, якщо бачите в табі проти вас тір 1 тіпа. Це настільки низько і нікчемно, що викликає лише огиду. Хлопчик боїться програти в комп'ютерній грі, бо тоді його вигаданий статус «бога» розсиплеться як картковий будиночок. Ховаєтесь за фейк-акаунтами від реального скілу, а потім приходите на праки й розказуєте, які ви жорсткі? Та ви просто ментальні куколди.

Запам'ятай раз і назавжди: жоден адекватний, сильний стак НЕ буде терпіти такого тіпа. Нікому не потрібна міна уповільненої дії в войсі. А якщо ти думаєш, що ти такий унікальний і знайдеш собі команду з таких самих "зіркових" індивідуалістів із роздутим ЧСВ - удачі. Зберіться разом, посидьте в одному лобі. На вас там очікує тільки стабільний і безальтернативний відсос хуя від першої же системної команди. Бо шість егоїстів у тімі - це просто шість дірок, а не система.

Зловив себе на думці, коли переглядав реплеї після останніх праків: більшість топ-ранг гравців - це просто ментальний непотріб, який ніколи нічого в житті не виграє.

Вибачте, але без соплів.

ЯКЩО ВІД ЧИТАННЯ ЦЬОГО ТЕКСТУ У ВАС ПОЧИНАЄ ПАЛАТИ ДУПА ЧИ ВИНИКАЄ БАЖАННЯ ПОПЛАКАТИ — МОЖЕТЕ ОДРАЗУ ЛІВАТИ З КАНАЛУ, ВИ ПРОФНЕПРИДАТНІ.

Коли я дивлюся на лідерборд чи чергових «геніїв» типу умовного ABLа, які мають йобнутий мувмент, дають хайлайти і тримають вінрейт під 70%, але приходять в який раз в нову команду і розвалюють її, я бачу не перспективних чемпіонів. Я бачу ігрових інвалідів із нульовим командним потенціалом.

Високий мікро-скіл - це найбільше прокляття молодого задрота. Воно робить його тупим, ледачим і невиправно самовпевненим.

Коли ти звик вигравати лінії суто на рефлексах, твій мозок нахуй засинає. Тобі не треба думати. Ти звикаєш до того, що будь-яку свою тактичну тупість, будь-яке агресивне лайно, в яке ти влітаєш, ти можеш «виправити» м'язами пальців. Ти залітаєш у найбезглуздіші файти, граєш так, ніби проти тебе на карті бігають боти, і це працює... доки ти граєш у пабліку. Ти щиро віриш, що ти - бог цієї гри, а інші п'ять чоловік у твоєму ДС - це просто фон, який має молитися на твої муви.

А потім ви заходите на праки проти навіть не самої сильної системи. Проти челів, які мають такий самий жорсткий скіл, але при цьому в них ще й увімкнені мізки.

І ось тут тобі настає повний, БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПИЗДЕЦЬ.

І настане день, коли ми зрозуміємо:

Ніщо не має влади над тим,
хто володіє собою.