Читаю під лірично-космічний акомпанемент Темної матерії

***
З далеких вибухів наднових блищить північне сяйво, кричить зеленим оком, утворює ансамблі рук і блискавки б’ють на перетині поглядів
Я б пересунула кордони, щоб бачити тебе ближче, але ти лише зникаєш і зачаровуєш, прописаний на відстані мрії
Це новий колір, створений твоїм безсмертним серцем

Чую, як плаче дитя, воно не моє
Десь плаче моє, але я не чую
Це новий звук, що лине до мене крізь сльози іншого
Чуєте його?
Чи то лише я
Боюся, щоб дізнались про мою самотність

Я не розумію, що відбувається
Ти падав на коліна і губи торкалися долонь
Тепер я на колінах, а долоні ще нижче
Це нова форма
Я прийняла її вперше
І чи прийму вдруге?
Але дивуюся, невзмозі упіймати назву

Дотики пальців хмарних візерунків
Це нове відчуття незрівнянне і невідтворюване
Химерний код, раптовий і швидкоплинний
Падіння листка
Падіння